Kult: Podcast

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Чому російська культура закохана в апокаліпсис і смерть? Що таке "танатократія"? Як ми проживаємо розлам часів? Чому така важлива тема перетворення і трансформації? Публічний запис нашого подкасту на фестивалі "Фронтера" в Луцьку - серпень 2025 року. Співавтори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко. В оформленні використано фрагмент триптиху Босха "Останній суд". *** ЗМІСТ 00:00 - Вступ. Підтримайте нас https://www.patreon.com/c/kultpodcast 01:40 - відмінність української та російської культур. Апокаліптика як риса російської культури. Танатократія, правління через смерть. Апокаліптичність метафори Третього Риму 05:00 - Історія та її повернення. Прискорення часу. Чому сьогодні так актуальні драми, від Есхіла до Лесі Українки 11:10 - Берґсон: інтенсивність часу. Час залежить від подій, які його наповнюють 15:20 - як війна формує в нас кілька ідентичностей одночасно 20:50 - тиранія: стирання минулого, прагнення пожертвувати «вчорашньою людиною» заради гіпотетичної людини майбутнього. Прагнення жорстоко вбити минуле 23:20 - російська ментальність: коли будь-яке своє перетворюється на чуже, тоді чуже перетворюється на своє. 27:30 - майбутнє народжується з теперішнього. Росіяни намагаються знищити минуле та теперішнє, щоб «нізвідки» створити майбутнє. У Росії домінють засоби знищення, а не засоби створення. 30:00 - про роль віртуальності в російській культурі. Зробити так, щоб фантазія перемогла реальність. Сюрреалізм у дії. 39:00 - поняття «ніщо» у Сартра і його наївність 44:50 - Європа та втома від історії. 46:30 - загравання з метафорою смерті у ХХ столітті - і чому це погано 53:10 - як проживати цей катастрофічний досвід? Втрата ідеї трансформації у ХХ столітті. Кафка: перетворення як жах. Втрата ідеї перетворення як шляху через ініціацію вгору 56:55 - завершення. Підтримайте https://www.patreon.com/c/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Наш перший подкаст просто неба - ми говоримо на березі Дністра, ввечері, під плескіт води та спів цвіркунів. Говоримо про відчуття дому, інтенсивність простору, затоплення памʼяті та ботанічну антропологію. Співавтори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко, викладачі Києво-Могилянської академії. В оформленні використано картину Вінсента ван Гога: «Спальня в Арлі». *** ЗМІСТ: 00:00 - Інтро. Це запис просто неба на березі Дністра. Підтримайте нас: www.patreon.com/c/kultpodcast. Ваша підтримка дає нам можливість розвиватися та закривати збори на автівки для українського війська 01:40 - ми в Бакоті. Історія краси і смутку. Затоплене життя, затоплена памʼять 07:10 - чому образ затопленості важливий для української памʼяті. Затоплене життя внаслідок індустріалізації чи внаслідок сучасних російських злочинів 13:25 - через яку метафору люди сприймають свій дім? Дім як фортеця vs дім як тепло. Нестача фортець, нестача «камінного дому» як проблема української історії. 17:20 - Культурна амнезія - чи не повʼязана вона з тим, що ми не могли захистити свої домівки? Крихкість нашої памʼяті як наслідок крихкості матерії нашого життя. 22:00 - метафізка дому. Дім - це затишок чи дім - це фортеця? Горизонталь затишку чи ієрархія владних відносин? Тепло дому vs домінування в домі. Дім і dominus. 29:00 - сакралізація влади і право на безсмертя. Там, де будуть величні доми - цілком можливо, існує чітка ієрархія: хто має більше права на життя, а хто менше 30:33 - родина: це місце найбільшої горизонталі, любові та ніжності - чи навпаки: найбільшої влади та домінування? 32:00 - філософія дому. Ґастон Башляр, філософія стихій. Його книжка «Феноменологія простору». Критика Гайдеґґера і Сартра і поняття «закинутості». 40:00 - простір інтенсивний, а не екстенсивний. Розділ про простір в нашій книжці «Життя на межі». Те, що Берґсон зробив з часом, нам треба зробити з простором. Хиба новочасної (Декартової) метафізики: простір (res extensa) насправді не протистоїть мисленню (res cogitans). Вони тісно переплетені. 43:20 - неможливо розуміти історію без розуміння географії. Неможливо мислити, якщо абстрагувати мислення від простору, в якому це мислення відбувається. Просторові поняття філософів: Hozwege Гайдеґґера, гірські вершини Ніцше. 47:00 - Жорж Перек і його книга «Espèces d’espaces», «Види просторів». Будування цілої космології, починаючи зі свого ліжка, потім переходячи до своєї кімнати, квартири, будинку, площі тощо. Як мислити максимально конкретно? Коли ми втрачаємо свій дім, ми втрачаємо ідею унікального неповторного простору, який був нашим. 52:50 - люди давно знали, що памʼять повʼязана з простором. Стара мнемотехніка, мистецтво памʼяті - це наділення простору спогадами, образами та сенсами. Люди - трохи рослини. Ботанічна антропологія 54:00 - Підтримати: www.patreon.com/c/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast *** Чому нам подобається слухати історії та оповідки? Що ця насолода говорить нам про людську природу? Чому такою важливою є вплетеність нашого буття в час, в розповідь, в інтригу? Але чи не має ця любов до сторітелінґу і темного боку? Чи не розпадається наш світ на безліч різних історій та оповідок, між якими вже неможливо знайти звʼязок? І чи не втратили ми чогось суттєвого, відмовившись від “великих наративів”? Чи не час до них - хоча би частково - повернутися? Співавтори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко, викладачі Києво-Могилянської академії. В оформленні використано роботу французького художника Жоржа Де Ля Тура “Віщунка” (La Diseuse de la bonne aventure”) *** ЗМІСТ: 00:00 - інтро. Про що цей випуск 00:40 - підтримати: https://www.patreon.com/kultpodcast. Ваші донати допомагають нам закривати збори на автівки для сил оборони 01:10 - ми живемо в епоху сторітелінґу? Слухання історій як підглядання за чужим життям. 04:30 - дитинство: ставати кимось іншим, ніж ти є. Художня література - ідентифікація з іншими або протиставлення іншим. Культура - спроба перекладу досвідів 07:50 - бонус для патронів: Харарі, "Nexus": штучний інтелект, теорія інформації, майбутнє людства https://www.patreon.com/posts/133220941 Одна з ідей: ключова революція - революція сторітелінґу. 11:45 - Міф як концептуальна історія, концепт-оповідка - вона постійно повторюється, ми в ній себе впізнаємо. 14:16 - революція християнського світу: є одна історія, яка вища за інші, яка упорядковує всі інші. 17:15 - модерна художня література: звільнення інших історій від головної Історії. 20:40 - нагадування: підтримайте нас на https://www.patreon.com/kultpodcast 21:05 - Історії та ідея неповторності. «Хороша історія - це та, яка тебе дивує». Але чи справді ми хочемо тільки неповторного? 25:13 - інфляції самоцінності кожної історії. Історій так багато, що вони вже нічого не пояснюють. Надлишок історій. Світ як розбите дзеркало 30:20 - прагнення повернутися до епосу, повернути звʼязок між історією та істиною. Обовʼязкова історія - історія про питання, яких ти не можеш уникнути 31:20 - проблема української оповідки для зовнішнього світу. Наша обовʼязкова історія стає для інших «ще однією» необовʼязковою історією. 37:00 - чи може література сьогодні знову говорити про вічність? 39:00 - мета оповідування - не в тому, щоб розказати ще одну історію, а в тому, щоб встановити звʼязок з істиною. 40:20 - завершення. Підтримати: https://www.patreon.com/kultpodcast

Вахтанґ Кебуладзе, український філософ і професор, спеціаліст з феноменології та німецької філософії. Розмова про банальність зла та різні тлумачення цієї ідеї. Обговорюють атомізацію людей у тоталітаризмі і поняття vita activa. Говорять про буття як народження, проблеми влади і насильства й звʼязки Арендт з її сучасниками.

ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Вацлав Гавел говорив про «силу безсилих» як те, що здатне зруйнувати тиранію. Ми сьогодні говоримо про «безсилля сильних» як те, що здатне зруйнувати демократію. Аналізуємо, чому в сучасній Європі сила тлумачиться як зло, чому в ній домінує «тиранія каяття» та чи зможе Україна надихнути Європу на нову віру у власну силу. Співавтори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко. *** В оформленні використано фрагмент картини Пітера Брейґеля старшого «Пейзаж із падінням Ікара» *** ЗМІСТ: 00:00 - вступ 00:25 - підтримайте нас на патреоні: www.patreon.com/c/kultpodcast 00:50 - «Сила безсилих»: поняття Вацлава Гавела. «Сила безсилих» як загроза тиранії; «безсилля сильних» - загроза демократії. 03:50 - «безсилля сильних»: слабкість Європи, НАТО, США. Чи вільний світ буде достатньо фізично та психологічно сильним, щоб захистити себе не на рівні промов, а на рівні дій? 06:25 - Криза ідея сили в Америці та Європі. Відмінності між ними. 08:48 - Сила для Європи - тільки мʼяка, soft power. «Хардової» сили для неї досі не існує. 09:17 - Західні суспільства - це машини зі зменшення ризиків, «страхові компанії». Путінізм - це машина для збільшення ризиків для інших. 13:30 - «Тиранія каяття» французького філософа Паскаля Брюкнера. Щось зламалося в Європі через «каяття», усвідомлення власних злочинів, колоніальних воєн. Ідея того, що сила - це щось скомпрометоване. 17:10 - Витіснення ідеї сили - наслідок і правих, і лівих ідеологій. Коли будь-який прояв сили сприймається як зло, добро тлумачиться як таке, що може бути тільки слабким. 27:25 - Агора та агон. Площа та стіна; розмова та боротьба. Демократія має грунтуватися на цих двох принципах. 29:37 - Карл Шмітт проти Ганни Арендт. Політичне - це і Арендтіанська агора, і Шміттівський агон. 32:13 - Про перевтілення України. Там, де багатьом здавалося, що Україна є слабкою, вона виявлялася сильною. Сила як перетворена форма слабкості - і навпаки? 39:30 - чи Україна може дати Європі віру в свою силу? Чи зможе Європа використовувати свою силу на свій власний захист? 45:15 - підсумки. Підтримайте: www.patreon.com/c/kultpodcast

ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Чому в «мирних» суспільствах люди дорослішають пізніше? Що людство втрачає із втратою ініціації в дорослість? Чому ХХ століття «замкнуло» нас у дитинстві? І нарешті - що таке дорослість? Співавтори: літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко. Слухайте також повʼязаний епізод «Що таке дитинство»? https://www.youtube.com/watch?v=OPAKoaQKs0M&t=1827s *** В оформленні використано картину Поля Ґоґена «Звідки ми походимо? Ким ми є? Куди ми йдемо?» *** ЗМІСТ 00:00 - Вступ. Підтримайте нас на патреоні - www.patreon.com/c/kultpodcast 01:30 - у «мирних» суспільствах люди дорослішають пізніше. Як змінюється структура життя 03:20 - що таке дорослість? Субʼєктність, відповідальність за себе та за інших 06:15 - скінченність та смертність: усвідомлення короткості свого часу, дефіциту часу - стимул для швидшого дорослішання. Як війна стимулює швидше дорослішання 09:50 - зникла ініціація - ритуал переходу в інший статус, в інший вік. Кінець ХІХ - початок ХХ століття: період, коли особливо розмивається структурованість людського життя, зникає ініціація. Тема вічного дитинства. Особливість психоаналізу Фройда для цих процесів 14:27 - Фройд: ми немов загрузаємо в дитинстві. Чи справді дитинство визначає наше подальше життя? 16:50 - Пруст як «стара дитина». Нема ініціації, становлення та подвигу. 18:14 - інший сучасник Пруста та Фройда: Мішель Лейріс та його «Вік чоловіка», L’age d’homme. Текст не про становлення, а про старіння дитини. 20:39 - Ніцше: дитина як завершальне перетворення духу. «Колесо, яке котиться саме собою». Ніцше і Руссо: чи народжуємося ми вільними? 21:50 - інша філософія життя на початку ХІХ століття. Акцент на становленні, еволюції та дорослішанні. Кант, Ґете та інші. Просвітництво як вихід від стану «немовляти», Unmündigkeit. 26:30 - штучний інтелект - загроза дорослішанню? Послаблення здатності говорити і писати. Чи загрожує нам втрата логосу? 27:40 - чи дитинство виникає в певний момент? Дискусія з Філіпом Арʼєсом. Дивіться також наш епізод «Що таке дитинство» https://www.youtube.com/watch?v=OPAKoaQKs0M&t=1827s. Можливо, все навпаки - саме дорослості не існувало до модерного часу - бо всі були дітьми Божими? 29:10 - відмінність християнської концепції суспільства як великої родини - і античної концепції суспільства як виходу за межі родини. Чи зараз повертаємося ми в епоху, коли люди шукають собі штучних батьків? 30:30 - проблема античної дорослості: вона грунтується на нерівності та дискримінації всередині родини та домогосподарства 31:45 - про ризик швидкого регресу. Як швидко можна втратити дорослість. Популізм перемагає там, де більшість суспільства є «старими дітьми». Трампізм як повернення до інфантильності. 36:00 - інфантильність - це наслідок втрати досвіду дорослості. Криза суспільства найманих працівників 38:00 - контраст між Україною, де «діти з дорослими очима» - і заможним світом, де «дорослі з очима дітей». «Безсилля сильних» - анонс наступного подкасту 39:00 - у надскладних суспільствах (демократичних чи авторитарних) розвивається відчуття, що «відповідальний завжди хтось інший» 39:55 - дорослість - це коли ти не боїшся збільшувати поля своєї відповідальності. 41:32 - античний поліс - спроба помислити світ, коли люди виходять за межі приватного та родинного та робити спільну справу. Сучасна криза: «те, що поза межами мого світу, не має значення» 42:15 - підсумки: втрата «ритуалу переходу», переходу з одного віку в інший, втрата ідеї великих змін. Дитинство - це прекрасно, але важливо в ньому не загрузати 43.18 - підтримайте нас на www.patreon.com/c/kultpodcast

Цей випуск особливий для нас. Це поетичний вечір Світлани Поваляєвої, однієї з наших улюблених українських поеток. Цей вечір відбувся в просторі Українського ПЕН, 18 травня 2025 року. Ми хочемо присвятити цей запис памʼяті двох воїнів, синів Світлани - Романа Ратушного та Василя Ратушного. Вони полегли за Україну. Слава героям. Світлана попросила нас, її друзів трохи допомогти їй з музичним супроводом. Ми зібралися в цьому імпровізованому складі - Вахтанг Кебуладзе на басу, Влад Хмарський на ударних та Володимир Єрмоленко на клавішах і seaboard'і. Світлана попросила нас підібрати шось із легендарного "Twin Peaks" Давіда Лінча, тож ви почуєте варіації на теми композитора Анджело Бадаламенті Але головне - вслухайтеся в її вірші. В її присутність. В її силу. І не забувайте донатити на українське військо. На автівки для ЗСУ: картка: 5457 0822 9092 9368 paypal: ukraine.resisting@gmail.com ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast 00:00 - Вступ 03:00 - Частина І 18:55 - Частина ІІ 37:50 - Частина ІІІ 48:30 - завершення

Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту та кураторка виставки «Ломикамінь», розповідає про Лесю Українку в Криму та походження неологізму «ломикамінь». Обговорює недописану «Іфігенію в Тавриді», зв’язок античності з українською культурою і сучасні жіночі практики спротиву в Криму. Говориться про «Злих Мавок» та стратегії анонімного спротиву.

ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast Сьогодні ми поговоримо про те, чому “рускій мір” так ненавидить Канта. І навпаки, чому філософія Канта може бути для нас одним зі складників нашого імунітету проти російської імперської ідеології. Співрозмовники: Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН, співзасновник Kultpodcast, викладач Києво-Могилянської академії Вахтанґ Кебуладзе, український філософ, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ця розмова є частиною циклу про німецько-українські культурні звʼязки, що виходить за підтримки Goethe-Institut Україна. ПІДТРИМАТИ: www.patreon.com/c/kultpodcast ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast СЛУХАТИ: li.sten.to/kultpodcast В оформленні використано світлину памʼятника Канту в Кеніґсберґу (Калінінграді). ЗМІСТ: 00:00 - початок 01:20 - Кант і Просвітництво. Просвітництво - здатність користуватися власним розумом. А про що «рускій мір»? 04:10 - чому ідея просвітництва глибша за добу просвітництва? Просвітництво і автономія; просвітництво і право міст 07:20 - Просвітництво у Росії: агресивний «розум». Як Просвітництво може бути тоталітарним? 12:30 - розум - це про уніфікацію чи розмаїття? 15:35 - Росія - «вередливе немовля, яке не може подорослішати» 17:20 - Достоєвський: «якщо Бога нема, то все дозволено». Кант: «оскільки не все дозволено, то Бог є» 20:45 - образ пустелі та ніщо для російської культури. У чому помилка Гайдеґґера? У чому проблеми російської ідеї безмежжя? Безмежжя та насильство. Одомашнення пекла та інферналізація дому. 25:15 - Достоєвський - це не погляд лікаря на хворобу; це погляд самого хворого. 28:40 - у чому специфіка російського прочитання християнства? Про роль страждання в російському каноні. У чому відмінність з Європою? 31:30 - про смерть, яка прагне свого «життєвого простору». «Смерть теж хоче жити». 34:50 - чому німецька філософія деградувала після Канта? Фіхте як антигерой 37:10 - два погляди на німецький інтелектуальний канон. Кант - Фіхте - Шеллінґ - Геґель проти Якобі - Гаман - Гердер - Шопенгауер. Проблематизація цих двох канонів 40:20 - чи існує лінія «Кант - Ніцше» проти лінії «Шопенгауер - Геґель»? 42:20 - Ляйбніц, Бах і множинність світів 44:50 - «рускій мір» - несприйняття світу людей 46:30 - головна німецька тема: Фауст. «Чи можна укладати угоду з Мефістофелем?» — «Чи можна з дияволом підписувати Будапештський меморандум»? Слухайте наш подкаст про Фауста: https://www.youtube.com/watch?v=wXGpcJiIWT4&t=753s 48:40 - «рускій мір» - несприйняття чужого. 50:30 - чи може бути абсолютна відкритість до «чужих»? 53:10 - у німецькій традиції завжди була альтернатива тоталітарній культурі. Чи є така альтернатива в російській культурі? 1:00:00 - підсумки: Кант дає нам ідеї автономії розуму, дорослості та меж. Цього в «руском міре» наразі немає. Чи зʼявиться? 01:01:00 - підтримати: patreon.com/kultpodcast

Анна Лодигіна, журналістка й авторка книги про Олександру Екстер, розповідає про життя й творчість художниці. Говорять про кубофутуризм, зв’язок українського та європейського авангардів. Обговорюють Київ як культурний контекст, вербівську артіль і театральні сценографії. Торкаються паризького періоду, любовної історії та життя в еміграції.